Десь приблизно з середини 60-х років, тобто часів завершення хрущовської доби «ліберального комунізму», масові судові переслідування за інакодумство спадають і в діях органів держбезпеки панівного значення набуває практика профілактування (офіційного попередження). Суть профілактувавння полягала в т...
Читати далі →

У зв’язку з арештом Івана Дзюби в 1972 році, потрібно вказати й на високоморальний вчинок відомого перекладача родом з міста Кролевця Миколи Лукаша, який запропонував відсидіти термін ув’язнення замість цього відомого українського дисидента. М. Лукаш відмовився забирати заяву, яку надісл...
Читати далі →

У Сумах невідомими були також здійснені написи від імені НТС на стінах будинків та парканів в ніч на 22 квітня (день народження В. Леніна) 1962 року . А художник з Конотопу Павло Ганзін в 1964 році навіть намагався встановити зв’язки з НТС. Він також виготовляв та розповсюджував від імені НТС ...
Читати далі →

Після смерті Йосипа Сталіна (5 березня 1953 р.) й поступової лібералізації політичного режиму в ході зміцнення влади Микитою Хрущовим, особливо після ХХ з’їзду КПСС, настає новий період в історії Cовєтського Союзу, який з легкої руки письменника Іллі Еренбурга дістав назву періоду «відли...
Читати далі →

У Д. Донцова ми зустрічаємо й свідоме використання міфів для підсилення дієвості своєї ідеологічної доктрини, у даному випадку давньоіндійських. Мова йде про буквальне запозичення у ще одного ідеолога елітаризму – іспанського філософа Х. Ортеги-і-Гасета (есе «Безхребетна Іспанія») – міфу про чергування двох діб в історії – «кітри» і «калі».
Читати далі →

Колись пробував подати  Дмитра Донцова у вигляді традиціоналіста. Тим більше, що він у своїх текстах був зовсім не проти цього самого традиціоналізму. Ось що з цього вийшло.
У відомих своїх працях «Де шукати наших історичних традицій» (1938) та «Дух нашої давнини&...
Читати далі →

Сам Чижевський, коли говорить про народний світогляд, розуміє його як внутрішню притаманність деяких рис цього світогляду якійсь кількості індивідуальних свідомостей. Ці риси не є чимось раз і назавжди даним; це, якщо висловлюватись мовою С.Кримського, певні «пресупозиції», «схильн...
Читати далі →

КАТЕГОРІЯ СВІТОГЛЯДУ В ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИХ СТУДІЯХ ДМИТРА ЧИЖЕВСЬКОГО

Творчість Дмитра Чижевського, одного з найбільших українознавців ХХ століття, стала об’єктом уваги дослідників ще за життя автора. Варто згадати хоча б роботу Є.Пизюра «Дмитро Чижевський (до 60-літньо...
Читати далі →